• Подання
    Подання
  • Розгляд і доопрацювання
    Розгляд і доопрацювання
  • Голосування
    Голосування
  • Оголошення переможців
    Оголошення переможців
  • До закінчення залишилось
    Планування і реалiзацiя
    Планування і реалiзацiя

Зміцнення співпраці громадськості та київської влади у процесі прийняття рішень: новий етап розвитку

Про ГБ як елемент сприяння участі громадян у процесі прийняття рішень

У столиці триває впровадження пілотного проекту «Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень в Україні».

Протягом вересня-жовтня в рамках проекту вже відбулася низка заходів за участю експертів Ради Європи, представників Київської міської ради, структурних підрозділів КМДА, а також зацікавлених організацій громадянського суспільства.

30 листопада-1 грудня у «Президент Готелі» відбувся черговий робочий семінар «Зміцнення співпраці громадськості та Київської міської влади у процесі прийняття рішень: новий етап розвитку».

З привітальним словом до учасників семінару звернувся заступник голови КМДА Олексій Резніков:

‒ Міська влада відкрита та активно створює нові інструменти, спрямовані на підвищення участі громадянського суспільства у процесі функціонування та розвитку міста. Незважаючи на досягнення, ми завжди готові вдосконалювати співпрацю з ОГС, шукати ефективніші шляхи взаємодії, і, наш спільний проект – це можливість «тут і зараз» напрацювати пропозиції щодо єдиної дієвої платформи для системного, конструктивного діалогу між жителями та Київською міською владою.

Голова Центру Розвитку Інновацій НаУКМА, експерт Ради Європи Сергій Лобойко розповів про те, що 500 тисяч е-активих киян можуть створити онлайн-платформу для краудсорсингу та спільної комунікації з міською владою та про те, як цій задачі сприяє розвиток е-демократії та яка модель онлайн-платформи може стати каталізатором розвитку громадського сектору та місцевого самоврядування (презентація - тут):

‒ За індексами демократичності Україна досі посідає невисокі сходинки, але мало, хто знає, що за розвитком е-демократії наша держава виривається вперед (32 сходинка з 193 країн світу). Після Майдану ми стали учасниками успішного соціально+ІТ інноваційного процесу, який дає можливість швидше об’єднувати людей у спільноти/команди, піднімати їхню експертність та, як наслідок, створити небачену раніше потужність громадськості, модель розвитку місцевого самоврядування. Від вдосконалення ефективності управління міст бюрократією, ми можемо думати про модель самоврядного міста-коворкінга. Цінність нової моделі – це участь у 100 разів більше громадян у розвитку свого міста на краще - об’єднання всіх небайдужих громадян від громадськості та влади, організацій та підприємств, їхніх команд/коаліцій, об'єднання їхніх ресурсів для перетворення кращих з їхніх ідей на реалізовані проекти (у т.ч. рішення влади, політики, вирішення всіх ключових проблем/задач міста). Тобто, проектний підхід запровадити до процесу вироблення рішень, який може ініціювати будь-хто та долучити найкращий соціальний капітал. Треба ставити перед містом задачу про створення під контролем громадськості єдиної платформи інструментів е-демократії з єдиним е-кабінетом для громадян та вдосконаленими інструментами. Також доповнювати її функціоналом, який розвиватиме таргетованість інформування користувачів та підштовхування їх до громадської дії - оцінювання ідей, долучення до команд, реалізації механізму краудсорсингу та формування реальної історії громадської активності. Така платформа стане акселератором росту довіри та соціальним ліфтом не тільки для кращих ідей, але і кращих команд.

Про міську політику розвитку та залучення громадськості у місті Києві розповіла присутнім директор Департаменту суспільних комунікацій Марина Хонда:

‒ На сьогодні демократія участі – ключовий елемент доброго урядування та успішного розвитку міста. І варто зазначити, що столиця України вже має один з найкращих переліків інструментів та механізмів впливу громадян на місцеву владу. Це зокрема, і система громадського бюджету, і порядок подання електронних петицій та місцевих ініціатив, проведення громадських слухань, електронні он-лайн обговореннях проектів нормативно-правових актів, форум організацій громадянського суспільства, злагоджена інформаційна політика та інші. Ми прагнемо збалансувати можливості зацікавлених сторін, дати «зелене світло» активній громадськості до участі в управлінні міським господарством, тому як лише разом ми зможемо зробити Київ кращим, зручнішим та комфортнішим.

Коментуючи актуальність завдань, керівник пілотного проекту «Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень» офісу Ради Європи в Україні Володимир Кебало зазначив, що існуючий рівень недовіри до влади пояснюється саме віддаленістю громадян від політичних процесів:

‒ Переконаний, що ті інструменти та рекомендації, які будуть запропоновані за результатами впровадження проекту та відповідно до європейських стандартів та практик допоможуть громадськості та органам публічної влади зміцнити співпрацю на основі взаємної поваги, відкритості, прозорості та доступності.

Під час заходу було презентовано результати дослідження «Механізми залучення громадськості до процесу прийняття рішень Київською міською радою» від Аналітичного центру CEDOS, у робочих групах підготовлено експертні рекомендації для органів державної влади та організацій громадянського суспільства, досягнуто домовленостей щодо підтримки та участі у проекті активних організацій громадянського суспільства. 


Оцінюючи основні стратегії та мотивації залучення громадян до процесу прийняття рішень міською владою та аналізуючи реальні практики участі ОГС, автори дослідження цікавилися думками трьох незалежних цільових груп: представників органів міської влади, представників громадянського суспільства та експертів з питань залучення.

‒ Результати цього дослідження будуть використані під час впровадження наступних етапів спільного проекту, стануть «настільним» аналітичним матеріалом для усіх цільових груп, а також змістовно доповнять попереднє дослідження щодо вивчення організацій громадянського суспільства Києва, – наголосила директор Департаменту суспільних комунікацій Марина Хонда.

Результати дослідження ‒ за посиланням.

Висновки дослідження щодо Громадського бюджету коротко: перевагами громадського бюджету є те, що він дозволяє мешканцям міста пропонувати та обирати проекти, які будуть профінансовані з бюджету, він заохочує мешканців співпрацювати і об’єднуватися. Обрані в результаті голосування проекти обов’язково підлягають реалізації, автори проектів можуть здійснювати контроль за їхньою реалізацією та погоджувати проектну документацію, виконавці проектів зобов’язані щомісяця і щороку звітувати про їхню реалізацію. Механізм дає можливість взаємодії громадських активістів та представників органів міської влади та має в тому числі освітню мету - автори проектів отримують досвідне знання щодо механізмів роботи влади.

Цікаво, що за результатами соціології, найактивнішими киянами є користувачі саме інструментів е-демократії:

- вік більшості е-киян - до 45 років;

- всіх е-киян вже більше 0,5 млн;

- топ-3 інструменти е-демократії, якими вони користуються: 1551, громадський бюджет та е-петиції.

Експерти Ради Європи Джеф Ловітт та Наталія Чорногуб презентували концепцію академії громадської участі для публічних службовців та представників громадських організацій.

У програмі академії:

- рівні прийняття рішень в органах публічної влади Києва;

- процес стратегічного планування (та бюджетування) в Києві;

- партисипативне формування та реалізація політик: консультації та спільна взаємодія;

- публічні консультації у процесі прийняття рішень: транспорт, публічний простір, історичні місця в Києв;

- взаємодія неурядових організацій з місцевими органами публічної влади;

- побудова довіри з органами публічної влади;

- роль неурядових організацій у формуванні та впливі на прийняття політик;

- ефективні стратегії щодо написання документів;

- аналіз контексту та оцінка впливу.


Крім того, на заході презентували концепцію платформи неурядових організацій, розроблену експертами Ради Європи у співпраці з громадськими організаціями Києва. Презентація - тут.


Також відбулася презентація напрацювань по онлайн-платформі, а також дискусія про уже наявні інструменти електронної демократії (петиції, Громадський бюджет, контактний центр 1551 тощо), які використовуються в Києві для комунікації громади та органів влади. Презентація - тут.